ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повивірчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 86).
ПОВИВІРЧУВАНИЙ
Тлумачення слова