ПОВИУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. чого і з інфін. Навчитися чого-небудь. Чого я не повиучувалась у панському дворі! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281).
2. Здобути освіту (про всіх або багатьох). [Настя:] Він буде уроки давать, а я буду шити та прати студентам білизну, та так і проживемо якось, поки повиучуємось (Степан Васильченко, III, 1960, 155);
// на кого. Навчаючись, набути якої-небудь спеціальності, фаху (про всіх або багатьох). — Ще й на писарів повиучуєтесь та й почнете обдирати нашого брата (Михайло Стельмах, I, 1962, 419).