ПОВИТИКАНИЙ

ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повитикати;
//  Який з’явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 197).