ПОВИСТРІ́ЛЮВАТИ і рідко ПОВИСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін. [Кирпа:] Знов Яшка повистрелював всі заряди!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 232).
2. Стріляючи, знищити всіх або багатьох. Тухольці своїм камінням повистрілюють їх, мов качок! (Іван Франко, VI, 1951, 127).