ПОВИРИВАТИ 1, аю, аєш, док., перех. Вирвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Хтось на городі повиривав усю квасолю, гарбузи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 62); Треба б.. на вгороді соняшничиння повиривати (Андрій Головко, II, 1957, 189).
ПОВИРИВАТИ 2, аю, аєш, док., перех. Вирити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Присів [Неплюй], щось белькоче, а сам загорта-загорта ті ямки, що, значить, підпірки повиривав (Гнат Хоткевич, I, 1966, 84); Повиривати ями.