ПОВИРИНАТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Пірнувши, занурившись у воду, виплисти на поверхню (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти (Тарас Шевченко, I, 1963, 5).
2. перен. Несподівано з’явитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Все завмерло в бору.. Тільки мертві привиди й тіні, довічні, невмирущі, повиринали на руїнах, задумані, сумні (Степан Васильченко, I, 1959, 306).