ПОВИНУВАТИТИ, ачу, атиш, док., перех., розм. Те саме, що звинуватити.
♦ Повинуватити себе — визнати свою вину, провину, їй любо, одрадно було, що син.. повинуватив себе перед нею, перед матір’ю, котру образив так… (Панас Мирний, I, 1949, 321).
ПОВИНУВАТИТИ
Тлумачення слова