ПОВИМО́ТУВАТИ, ую, уєш. док., перех.
1. Вимотати все або багато чого-небудь. Повимотувати всі нитки; Товсті.. троси.. звисали безпомічно і зів’яло, а складалося враження, немов якась сатанинська сила хотіла повимотувати з велетня його залізні жили (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 208).
2. перен. Знесилити, виснажити всіх або багатьох. Робота повимотувала людей.
♦ Повимотувати жили (кишки і т. ін.) — виснажити, знесилити. — Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 332).