ПОВИМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повимітати. Жадного разочка не зважувався ще ніхто.. скористуватися дідовим пастівником на.. повимітаних прогалинках лісу (Любов Яновська, I, 1959, 346);
// повимітано, безос. присудк. сл. Сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (Олесь Гончар, II, 1959, 309).
ПОВИМІТАНИЙ
Тлумачення слова