ПОВИЛИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Вилити все або багато чого-небудь, звідусіль. Вона роззулася, повиливала з чобіт воду і пішла далі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361).
Повиливати сльози — те саме, що Виливати сльози якийсь час (див. виливати). А що попомучилась вона [Олеся], що сліз повиливала над ними [дітьми].. Сказано, у дитини заболить пучка, а в матері серце (Марко Вовчок, I, 1955, 28).
2. Ллючи воду в пору, вигнати (всіх або багатьох звірів, звірків). [Кирило:] Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі (Марко Кропивницький, II, 1958, 11).
3. техн. Виготовити литтям усе або багато чого-небудь. Повиливати з алюмінію ложки.