ПОВИЛОВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Ловлячи, витягти, видобути звідкись усе або багато чого-небудь.
2. Ловлячи, винищити всіх або багатьох. Вони дістали змогу зіграти мар’яж, а після мар’яжу — турбувати своїх сторожів проханнями, аби ті повиловлювали бліх у їхніх сінниках (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 366);
// Спіймати, захопити з певною метою всіх або багатьох. — Коли ж пани захотіли бути хитрішими за дідька — панувати над усіма, — їх чорт повиловлював уночі на балах, повкидав у свій мішок, зав’язав та й полетів до моря топити (Михайло Стельмах, I, 1962, 561).