ПОВИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикручувати;
// у знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Іван Ле, Наливайко, 1957, 399); Якби так кожна присяга, що її парубок дає дівчині, мала мститись, то всі чоловіки ходили б з повикручуваними ногами й руками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 85).
ПОВИКРУЧУВАНИЙ
Тлумачення слова