ПОВИКЛЬОВУВАТИ, ус, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закрис очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Панас Мирний, II, 1954, 83);
// Клюючи, з’їсти все або багато чого-небудь. Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Квітка-Основ’яненко, II, 1950, 7).
ПОВИКЛЬОВУВАТИ
Тлумачення слова