ПОВИДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повидирати. У двох із них [халупок], очевидячки, ніхто не жив, бо вікна були повидирані, комишові стріхи обсипались (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); Серед довгого ряду колись гарних спіреїв були повидирані корчі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 120).
ПОВИДИРАНИЙ
Тлумачення слова