ПОВТИНА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (Василь Кучер, Голод, 1961, 115); Принадно зеленіли.. смеречки, що їм два роки тому Федір повтинав верхи, аби вшир розросталися (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12).
ПОВТИНАТИ
Тлумачення слова