ПОВСТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до повстанець. У справжню партизанську війну перетворився повстанський рух кріпаків Поділля під керівництвом легендарного Устима Кармелюка (Слово про Кобзаря, 1961, 7); Обидва вони входили в повстанський комітет (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 17);
// Належний повстанцеві, повстанцям. Над Валканом [Балканами] свищуть кулі Із гайдуцьких, із повстанських Самопалів (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 11);
// Який складається з повстанців. Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина, На голос Гуні й Павлюка! (Максим Рильський, III, 1961, 145).
ПОВСТАНСЬКИЙ
Тлумачення слова