ПОВСТА́НЕЦЬ, нця, чол. Учасник повстання, заколоту. За селом над самим шляхом стояла могила, де були поховані повбивані поляками повстанці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 210); Наше військо єдналося з трудовими масами, повстанцями, і ми гнали білогвардійських недобитків, як отару овець (Мирослав Ірчан, II, 1958, 39).
ПОВСТАНЕЦЬ
Тлумачення слова