ПОВСЮ́ДНИЙ, а, е. Який є, бував, має місце, відбувається і т. ін. повсюди. Мов посполитеє рушення Латина в царстві началось, Повсюдна муштра та учення (Іван Котляревський, I, 1952, 190); Відчуття щастя, поєднання праці з наукою, повсюдне народження героїзму — ось відмінні риси повнокровного життя нашого радянського (Павло Тичина, III, 1957, 299).
ПОВСЮДНИЙ
Тлумачення слова