ПОВОРО́ЗКА, и, жін. Мотузка, тонка вірьовка. Десятники обступили Гната. Вони відібрали від нього сокиру, зв’язали ззаду руки поворозкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 74);
// Тасьма, шнурок і т. ін. Єремія одягнутий був у багатому кунтуші з срібними китицями і поворозками (Олекса Стороженко, I, 1957, 371); Вона латала мішок для харчів, пришивала до нього поворозки (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368).
ПОВОРОЗКА
Тлумачення слова