ПОВОРО́ТНИЙ, а, е.
1. Який служить для повертання чого-небудь. При складних рельєфах шляхів і великій протяжності ліній тяговий трос підвішується на підтримуючих роликах, на поворотах встановлюються спеціальні поворотні ролики (Наука і життя, 6, 1956, 22).
2. перен. Який докорінно змінює щось; переломний. Великий Жовтень став поворотним пунктом в історії людства, в долі всіх народів нашої країни (Комуніст України, 7, 1968, 5); Поворотний момент; Поворотний етап.
3. Який веде назад; зворотний. Олекса Петрович, переговоривши із Швачеком, негайно ж пішов у поворотну дорогу (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 382);
// Який повертається назад. Поворотний поїзд.
4. мед. Який повторюється, відновлюється (про хворобу). Поворотний тиф.
ПОВОРОТНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що повороткий. — Все якісь не швидкі [наймички], не поворотні, не моторні… (Панас Мирний, I, 1954, 74).