ПОВОРКУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Воркувати якийсь час.
2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Тарас Шевченко, I, 1963, 87).
ПОВОРКУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Воркувати якийсь час.
2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Тарас Шевченко, I, 1963, 87).