ПОВОЛІ, присл.
1. Не швидко, не поспішаючи. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 112); Вікторія поволі повертає голову і бачить дівчину (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 218).
2. Поступово, з часом, не відразу. Здоров’я повертало до Остапа поволі, сили прибували по краплині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); На сході почала виступати м’яка смуга світанку. Поволі вона розповзлася по небі синюватим серпанком (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91).