ПОВНОЗВУЧНО. Присл. до повнозвучний. Ненаголошені е та и вимовляються завжди повнозвучно, без помітної редукції і виразно протистоять звичайно іншим звукам (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 165);
// перен. Вагомо, значуще. Бойове, загострено-публіцистичне слово одного з перших творців радянської поезії [Д. Бедного] лунає й сьогодні повнозвучно (Максим Рильський, III, 1956, 119).
ПОВНОЗВУЧНО
Тлумачення слова