ПОВНОВЛАДНО, присл. Маючи повну, необмежену владу. Одна, лишень, думка панувала над ним [Орисиним мозком] повновладно, — це вспіги довести задумане діло до краю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 79); Приборкавши крамолу удільних князів, Єлена правила повновладно (Історія СРСР, I, 1956, 128).
ПОВНОВЛАДНО
Тлумачення слова