ПОВНОВІКОВИ́Й, а, е. Який досяг зрілого віку, зрілості. Вміст мінеральних поживних елементів у повновіковому листі або в черешках досить добре відображає забезпеченість всієї рослини кожною з потрібних їй речовин (Хлібороб України, 10, 1965, 11).
ПОВНОВІКОВИЙ
Тлумачення слова