ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, сер. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М…м… таких повноважень не маю (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 25); Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 49);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Через тиждень — сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 156).
ПОВНОВАЖЕННЯ
Тлумачення слова