ПОВНОТО́Ю, присл., рідко. Те саме, що повністю. Повнотою твори Пушкіна на українську мову були перекладені лише за часів Радянської влади (Павло Тичина, III, 1957, 349); Кожен талант має повну можливість показати свою красу і силу, повнотою розкрити свої творчі зусилля і прагнення (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 8); Він ще не повнотою розумів те, що діється в залі театру (Іван Ле, В снопі.., 1960, 352).
ПОВНОТОЮ
Тлумачення слова