ПО́ВНО-ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до повний-повнісінький. В соборі було повно-повнісінько молільників. Колишні сенатори й колишні міністри, діячі Державної думи.. зібралися в цей день ще раз помолитись за своє майбутнє (Олесь Гончар, II, 1959, 203).
ПОВНО-ПОВНІСІНЬКО
Тлумачення слова