ПОВНІШАТИ, аю, аєш, недок.
1. Ставати повнішим (див. повний 1, 3). Все йшло як слід. Скарбів ріка повнішала щозміни (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 41).
2. Ставати повнішим (див. повний 7); в міру товстішати. Ольжине лице повнішало й наливалось, як виноградна ягода (Нечуй-Левицький, I, 1956, 509); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Юрій Смолич, II, 1958, 96).