ПОВІСТИ́НА, и, жін., розм. Невелика повість. Після обіду писав одну повістину віршами (Панас Мирний, V, 1955, 327);
// Зневажл. до повість. — Що ви високопарно називаєте культурою?.. Пусті кримінальні повістини, які вчать наших дітей злодійського ремесла? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 489).
ПОВІСТИНА
Тлумачення слова