ПОВІШАНИЙ

ПОВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повішати. Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (Нечуй-Левицький, II, 1956, 385); Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); Скорботними очима вдивляється вона [Україна] в свої згарища, у невимовних душевних муках простягає побиті свої роботящі руки до розкиданих дітей своїх, настріляних, повішаних на шибеницях [фашистами] (Олександр Довженко, III, 1960, 56).