ПОВІ́Й, вою, чол.
1. (Convolvulus). Багаторічний виткий трав’янистий бур’ян із дзвіночкоподібними квітками; березка. — Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво (Іван Франко, X, 1954, 75).
2. (Lucium). Чагарникова рослина з колючими гілками, що росте на засмічених місцях крутосхилів. Обабіч були рови, засипані торішнім бур’яном та сміттям, а вже вище, над ровами, сірів хаотичними купами повій (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 47).