ПОВІДО́МЛЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням повідомити, повідомляти і повідомлятися. Повідомлення зведень про погоду.
2. Те, що доводиться до чийого-небудь відома, сповіщається комусь; письмова чи усна інформація. Звістіть мене, якою дорогою послали Ви книжку. Відповідно до Вашого повідомлення я постараюся ужити всі заходи, щоб дістати книжку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 242); Між людьми запала тиша: відверте повідомлення Оксена приголомшило їх (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 179);
// Дані, інформація, передані, доведені до відома, викладені ким-небудь. Поряд з повідомленням верховної ставки Гітлера про бої на околицях Москви, прочитав [Яремченко] .. крикливий заголовок (Дмитро Бедзик, Дніпро… 1951, 17); Непомпящий, який весь час непомітно для інших спостерігав за Ґулею, бачив, як той, вислухавши повідомлення командира загону, раптом зробився надзвичайно серйозним (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 185);
// Невеликий публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему. Гришко взагалі не боявся імпровізувати. А цього разу прямо-таки.. розцвітив сухувате повідомлення чергового лікаря на п’ятихвилинці (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 342).
3. Папір, документ, у якому про щось повідомляється, сповіщається. А коли запорошений і захеканий гонець подав королеві повідомлення, що татари вдерлися в Покуття і грабують і палять Уманщину, замовк і король (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 475); Кажуть, що матуся, старенька Домаха, одержала повідомлення із наркомату про загибель її сина Петра (Петро Панч, В дорозі, 1959, 133).