ПОВІДНІМАНИЙ

ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повіднімати 1;
//  повіднімано, безос. присудк. сл. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Борис Грінченко, II, 1963, 561).