ПОВЕ́РЖЕНИЙ, а, е. ритор. Дієпр. пас. мин. ч. до повергти. Передні шеренги демонстрантів вже розсипались, і на допомогу поверженому прапороносцеві кинулось кілька гімназистів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 209); Найжорстокіший полководець стає великодушним, коли біля своїх ніг бачить поверженого ворога (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 142); Він переможно глянув на поверженого таким красномовством Салая (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 31).
ПОВЕРЖЕНИЙ
Тлумачення слова