ПОВЕ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повести 4 2, 3. — О, будьте певні! Ваші діти будуть так поведені, як слід шляхетним фаміліям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 423); [Аецій Панса:] Дочку за се хвалю. Вона у мене поведена по-старосвітськи (Леся Українка, II, 1951, 358);
// поведено, безос. присудк. сл. Далі вже, годів через два, вже не тільки кури, вже стали пропадати і поросята.. І що то? — тільки що з двора поведено, то як у воду! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 396).
ПОВЕДЕНИЙ
Тлумачення слова