ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (Українські народні ліричні пісні, 1958, 323); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Марко Вовчок, VI, 1956, 305); Зовсім повечоріло. Ескадрилья літак за літаком знялася з моря, взявши курс на захід (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 52).
ПОВЕЧОРІТИ
Тлумачення слова