ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері. Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 142); Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 219).
ПОВЕЧІРНІЙ
Тлумачення слова