ПОВДОВІТИ, ію, ієш, док., розм. Те саме, що овдовіти. Торік вийшла [молодиця] заміж, а цього року повдовіла (Лесь Мартович, Тв., 1954, 291); Отець Іаков, повдовівши скоро після народження Пінки, сам випестив її, виглядів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 9); Він [чорногуз] майже безперестанку клепав своїм дзьобом, наче сповіщав людям, що в дорозі повдовів (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 59).
ПОВДОВІТИ
Тлумачення слова