ПОВДЯ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повдягати;
// Який одягся в що-небудь (про всіх або багатьох). От посипались із хат люди до церкви, всі повдягані в що хто найліпшого мав (Іван Франко, II, 1950, 362); Дівчата, по-святковому повдягані, стоять пообнімавшись з подругами (Андрій Головко, I, 1957, 380);
// у знач. прикм. В покоях пана Калиновського світилися вогні, метушилися повдягані слуги (Іван Ле, Наливайко, 1957, 232).
ПОВДЯГАНИЙ
Тлумачення слова