ПОВАЖИТИ 1, жу, жиш, док., перех. Зважити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
ПОВАЖИТИ 2, жу, жиш, док., діал.
1. кому. Виявити повагу до кого-небудь, виконавши його бажання. На прощанні випрохала Маруся у Василя сватаний платок.. Поважив їй Василь, віддав (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 77).
2. на що. Спокуситися. — Хто за його добре слово скаже?.. А ти поважила на його красу..? А краса та, та врода тільки на лихо й здалися! (Панас Мирний, I, 1954, 86).