ПОВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що вабливий. Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375); Яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світлої (Леся Українка, III, 1952, 474); Тепер, малюючи, дивується юнак: — Який повабний стан — і що за погляд милий! (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, керекл. Рильського, 1949, 108).
ПОВАБНИЙ
Тлумачення слова