ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до потикати. — От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Іван Микитенко, II, 1957, 201).
ПОТИКАНИЙ
Тлумачення слова
ПОТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до потикати. — От морда! — Що морда, — шепотів другий, — а ніс! — Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками, як цей ніс (Іван Микитенко, II, 1957, 201).