ПОТВО́РНО. Присл. до потворний. Голова у нього була схожа на яйце і потворно велика (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 311); Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 211); Він [Г. Сковорода] бачив, що світ [за часів царизму] створений неможливо — однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Павло Тичина, III, 1957, 110).
ПОТВОРНО
Тлумачення слова