ПОТВЕ́РЕЗУ, присл., діал. У тверезому стані. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали (Словник Грінченка); І що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони [теперішні людці] потверезу протринькали і натще (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).
ПОТВЕРЕЗУ
Тлумачення слова