ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до потверджувати;
// потверджувано, безос. присудк. сл. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (Іван Франко, IV, 1950, 43).
ПОТВЕРДЖУВАНИЙ
Тлумачення слова