ПОТУРКОТА́ТИ, очу, очеш і ПОТУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, док.
1. Туркотати, туркотіти якийсь час
2. Поїхати з туркотом. Над’їхала дорожка [дрожки], і оба Хоми.. потуркотіли до поліційної інспекції (Іван Франко, IV, 1950, 305); Здається Даринці, що проїдуть вони ще трохи, а там уже возик потуркотить просто по зорях (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 262).