ПОТУРБОВАНИЙ

ПОТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потурбувати;
//  потурбовано, безос. присудк. сл. — Прийшло до бійки, кількох жандармів потурбовано (Іван Франко, IV, 1950, 312).