ПОТУ́ПИТИ див. потуплювати.
ПОТУПИ́ТИ, туплю, тупиш; мн. потуплять; док., перех. Зробити тупим (все або багато чого-небудь). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши (Словник Грінченка).
ПОТУ́ПИТИ див. потуплювати.
ПОТУПИ́ТИ, туплю, тупиш; мн. потуплять; док., перех. Зробити тупим (все або багато чого-небудь). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши (Словник Грінченка).