ПОТУПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОТУПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОТУПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. потупляться; док.
1. Опускати донизу голову, дивитися вниз. Дід не договорив, тільки вусом моргнув і так глянув на Одарку, що вона потупилася і почервоніла, як калина (Олекса Стороженко, I, 1957, 93); Бабенко.. сидів мовчки, винувато потупившись, наче боявся, що люди почнуть показувати на нього пальцями (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 539).
2. Опускатися донизу (про голову), бути спрямованим униз (про очі, погляд і т. ін.). Потуптесь, очі, тиходимно в землю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 379).